Чому я будую Leadmlyn solo в Україні у 2026

Є запитання, яке мені ставлять двічі. Перший раз — здивовано: «Чому Україна? Зараз?». Другий — скептично: «І solo?». Зазвичай в одному реченні.

Я не маю однієї чіткої відповіді, яка закрила б обидва запитання красивою дугою. Маю кілька окремих відповідей, кожна з яких чесна по-своєму. Спробую їх записати — не тому що хтось просив, а тому що сам хочу розібратись, що тримає мене в цьому проекті.

Чому AI для leisure, а не для чогось «більшого»

Коли я починав думати про продукт, у мене була типова для людей з технічним бекграундом спокуса — вибрати «великий» ринок. Enterprise. Фінтех. Логістика. Щось де ставки здаються вищими.

Але я дивився не на розмір ринку. Я дивився на те, де є біль, до якого у мене є доступ. Де я можу зателефонувати людині, яка відповість, і яка реально має цю проблему — не як абстрактну, а як щоденну.

Leisure-бізнеси — це категорія, де власник часто грає в п'ять ролей одночасно: адміністратор, маркетолог, прибиральник, скарбник і відповідальний за Telegram. При цьому він точно знає, скільки коштує одна пропущена бронь. Знає, тому що сам рахував.

Цей конкретний біль — пропущені запити, no-show, відповіді о першій ночі — мені зрозумілий не з дослідження ринку, а з розмов. Я провів більше тридцяти годин у дзвінках з власниками салонів краси, квест-кімнат, лазертаг-клубів, dитячих центрів. І кожен третій казав приблизно одне й те ж: «У мене немає часу відповідати самому, але я боюсь, що бот відповість дурниці і клієнт піде».

Ось і вся стратегія ніші. Не TAM. Не SOM. Люди з конкретним болем, до яких я можу дотягнутись.

Я свідомо не йшов у вертикалі де потрібні великі інтеграції, compliance або продажі через enterprise-цикл. Не тому що мені не цікаво. А тому що solo-засновнику потрібен ринок де є і доступ до клієнта, і цикл продажу який можна пройти самому, і проблема яку технічно можна вирішити за реалістичний час.

Leisure в Україні — це десятки тисяч малих бізнесів. Великий ринок, але розбитий на маленькі шматки. Для корпоративного SaaS це проблема. Для мене — перевага, бо кожен шматок можна закрити простим продуктом.

Solo тому що хочу, а не тому що нема ресурсів

Коли я кажу «solo», люди чують «не зміг знайти co-founder». Ні. Це свідоме рішення — принаймні на цьому етапі.

Є специфічна стадія у будь-якому продукті — поки ти ще не знаєш, чи вирішуєш ти реальну проблему. Поки ти методично розбираєш гіпотезу за гіпотезою. На цій стадії другий засновник — якщо він дійсно хороший — не прискорює процес. Він ускладнює координацію. Потрібен alignment на кожне рішення. Потрібні синхронізації. Потрібна узгодженість у тому, що вважати сигналом.

Я не хочу цього зараз. Я хочу рухатись від ідеї до тесту за два дні, а не за два тижні. Хочу міняти курс в середу о дев'ятій вечора, не питаючи нікого.